1. Словник української мови у 20 томах

торохкотливий

ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ, ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який торохкоче, торохкотить.

В їхніх [турецьких] возах навіть колеса були тяжкі й старовинні, як і саме їхнє життя: з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохкотливий — торохкотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. торохкотливий — і торохкітливий, -а, -е. Який торохкоче, торохкотить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торохкотливий — ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ (ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ), ТОРОХКОТЮ́ЧИЙ розм., ТОРОХТЛИ́ВИЙ розм., ТОРОХТЮ́ЧИЙ розм., ТРАХКОТЛИ́ВИЙ розм. Вони (робітники) становлять майже сто процентів "населення" цього торохкітливого поїзда (І. Словник синонімів української мови
  4. торохкотливий — ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ і ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який торохкоче, торохкотить. В їхніх [турецьких] возах навіть колеса були тяжкі й старовинні, як і саме їхнє життя: з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (Кучер, Голод, 1961, 379). Словник української мови в 11 томах