торохкотливий

ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ (ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ), ТОРОХКОТЮ́ЧИЙ розм., ТОРОХТЛИ́ВИЙ розм., ТОРОХТЮ́ЧИЙ розм., ТРАХКОТЛИ́ВИЙ розм. Вони (робітники) становлять майже сто процентів "населення" цього торохкітливого поїзда (І. Багряний); В їхніх (турецьких) возах навіть колеса були тяжкі й старовинні.. з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (В. Кучер); Напомацки знайшов (Кукулик) на тумбочці електричну бритву "Харків".., устромив штепселя в розетку і притулив торохкотючу машинку до м'ясистої щоки (П. Загребельний); А ось він сам — в труській колясі Чи в торохтливім тарантасі В'їздить бундючно на майдан, Владар кріпацьких душ, їх пан (М. Бажан); На великому "змії" з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів (Уточкін) над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Ю. Смолич); Трахкотливий комбайн.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохкотливий — торохкотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. торохкотливий — ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ, ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який торохкоче, торохкотить. В їхніх [турецьких] возах навіть колеса були тяжкі й старовинні, як і саме їхнє життя: з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  3. торохкотливий — і торохкітливий, -а, -е. Який торохкоче, торохкотить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торохкотливий — ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ і ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який торохкоче, торохкотить. В їхніх [турецьких] возах навіть колеса були тяжкі й старовинні, як і саме їхнє життя: з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (Кучер, Голод, 1961, 379). Словник української мови в 11 томах