1. Словник української мови у 20 томах

торсати

ТО́РСАТИ, аю, аєш, недок., кого.

1. Смикати, шарпати, трясти когось.

Вона торсала Остапа за одежу, тягла його з собою (М. Коцюбинський);

– Петрик, а Петрик! – легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (С. Васильченко);

Він так зачитався, що Володьці довелося цілу хвилину торсати його (І. Сенченко);

// Тягнути що-небудь посмиками, ривками.

А Бекір грав. Бив струни, торсав, тупав ногами (М. Коцюбинський);

Чує Панай: хтось торсає двері (М. Трублаїні);

Льонька урочисто вмостився на сидінні й почав щосили торсати важелі управління (О. Донченко);

* Образно. Від усієї батькової постаті, здається, так і віє солоним морським вітром, який торсав корабель десь у далеких морях (О. Донченко);

// також чим. Трясти.

Не торсай столом, бо я на йому пишу (Сл. Б. Грінченка).

2. Штовхати, пхати.

Взяла ту прислужницю та й пхнула. Баба то і вгледіла: “Що це ти її торсаєш?” (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торсати — то́рсати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торсати — див. рвати; штовхати Словник синонімів Вусика
  3. торсати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. 1》 Смикати, шарпати, трясти когось. || Тягнути що-небудь посмиками, ривками. || також чим. Трясти. 2》 Штовхати, пхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торсати — СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  5. торсати — ТО́РСАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. 1. Смикати, шарпати, трясти когось. Вона торсала Остапа за одежу, тягла його з собою (Коцюб., І, 1955, 356); — Петрик, а Петрик! — легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. торсати — То́рсати, -саю, -єш гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31. Словник української мови Грінченка