1. Словник української мови у 20 томах

торф'яник

ТОРФ'ЯНИ́К, а́, ч.

1. Поклади торфу, торфове болото.

Євген говорив неквапливо, наче хотів утямкувати їй, що являє собою їхній район. Болота, торф'яники, дрібноліс, а орні землі зовсім нікудишні (В. Земляк);

Ішли віки. Ріка собі міліла. Довкіл наверствувався торф'яник (Л. Костенко).

2. Робітник на торфорозробках;

// Фахівець із торфодобування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торф'яник — торф'яни́к 1 іменник чоловічого роду поклади торфу торф'яни́к 2 іменник чоловічого роду, істота робітник Орфографічний словник української мови
  2. торф'яник — -а, ч. 1》 Поклади торфу, торфове болото. 2》 Робітник на торфорозробках. || Фахівець із торфодобування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торф'яник — ТОРФО́ВИЩЕ (поклади торфу; місце його видобування), ТОРФО́ВИСЬКО, ТОРФ'Я́НИЩЕ, ТО́РФИЩЕ, ТОРФ'Я́НИК, ТОРФОВИ́К рідко (поклади торфу). День видався ясний, але морозний, тому на торфовищах було сухо (В. Гжицький); В темному болоті борсаються коні. Словник синонімів української мови