1. Орфографічний словник української мови

торф'яник

торф'яни́к 1

іменник чоловічого роду

поклади торфу

торф'яни́к 2

іменник чоловічого роду, істота

робітник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торф'яник — ТОРФ'ЯНИ́К, а́, ч. 1. Поклади торфу, торфове болото. Євген говорив неквапливо, наче хотів утямкувати їй, що являє собою їхній район. Болота, торф'яники, дрібноліс, а орні землі зовсім нікудишні (В. Земляк); Ішли віки. Ріка собі міліла. Словник української мови у 20 томах
  2. торф'яник — -а, ч. 1》 Поклади торфу, торфове болото. 2》 Робітник на торфорозробках. || Фахівець із торфодобування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торф'яник — ТОРФО́ВИЩЕ (поклади торфу; місце його видобування), ТОРФО́ВИСЬКО, ТОРФ'Я́НИЩЕ, ТО́РФИЩЕ, ТОРФ'Я́НИК, ТОРФОВИ́К рідко (поклади торфу). День видався ясний, але морозний, тому на торфовищах було сухо (В. Гжицький); В темному болоті борсаються коні. Словник синонімів української мови