травка
ТРА́ВКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до трава́.
Вітер віє, вітер віє, Травка зеленіє, А в козака чорні брови, В дівки серце мліє (з народної пісні);
Отак, буває, в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі, як на те, Зелена травка поросте (Т. Шевченко);
Потім, коли Жабі замовкла, ми всі слухали її [Геленин] голос, що лився тихеньким струмочком по травці (Олесь Досвітній);
* У порівн. Як травка, скошеная в полі, Ув'яв Паллант (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- травка — тра́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- травка — див. трава Словник синонімів Вусика
- травка — Травичка, травиченька, травиця, травонька Словник чужослів Павло Штепа
- травка — И, ж., нарк., див. трава. Словник сучасного українського сленгу
- травка — -и, ж. Зменш.-пестл. до трава. Великий тлумачний словник сучасної мови
- травка — ТРА́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трава́. Вітер віє, вітер віє, Травка зеленіє, А в козака чорні брови, В дівки серце мліє (Укр.. лір. пісні, 1958, 297); Отак, буває, в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі, як на те, Зелена травка поросте (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- травка — Травка, -ки ж. ум. отъ трава. Словник української мови Грінченка