травка

ТРА́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трава́.

Вітер віє, вітер віє, Травка зеленіє, А в козака чорні брови, В дівки серце мліє (Укр.. лір. пісні, 1958, 297);

Отак, буває, в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі, як на те, Зелена травка поросте (Шевч., II, 1953, 199);

Потім, коли Жабі замовкла, ми всі слухали її [Геле-нин] голос, що лився тихеньким струмочком по травці (Досв., Вибр., 1959, 162);

*У порівн. Як травка, скошеная в полі, Ув’яв Паллант (Котл., І, 1952, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травка — тра́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. травка — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. травка — Травичка, травиченька, травиця, травонька Словник чужослів Павло Штепа
  4. травка — ТРА́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трава́. Вітер віє, вітер віє, Травка зеленіє, А в козака чорні брови, В дівки серце мліє (з народної пісні); Отак, буває, в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі, як на те, Зелена травка поросте (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. травка — И, ж., нарк., див. трава. Словник сучасного українського сленгу
  6. травка — -и, ж. Зменш.-пестл. до трава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. травка — Травка, -ки ж. ум. отъ трава. Словник української мови Грінченка