трагічність
ТРАГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. трагі́чний.
Я знаю вас, Гамлете, снобе дволичності, Я знаю ваш звичний і змучений грим, І ваші гримаси та риси трагічності, І весь ваш нехитрий буденний режим (М. Бажан);
Дійсно, “Дикий мед” [Л. Первомайського] нагадує чимось баладу з її неквапливою манерою розповіді, з трагічністю зображуваних подій (з наук. літ.);
– Сьогодні підірвуть завод. – Він прислухався до своїх слів, і сам здивувався трагічності інтонації (В. Собко);
Трагічність сюжету;
Трагічність образу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трагічність — трагі́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- трагічність — ТРАГІЧНІСТЬ – ТРАГІЗМ Трагічність, -ності, ор. -ністю. Трагічний, надто важкий стан когось, чогось; безвихідність: трагічність становища. Трагізм, -у. 1. Те саме, що трагічність. 2. Трагічний елемент у драматичному чи музичному творі: трагізм образу. Літературне слововживання
- трагічність — [траг’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- трагічність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. трагічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трагічність — ТРАГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трагі́чний. Я знаю вас, Гамлете, снобе дволичності, Я знаю ваш звичний і змучений грим, І ваші гримаси та риси трагічності, І весь ваш нехитрий буденний режим (Бажан, Вибр. Словник української мови в 11 томах