трагічно

ТРАГІ́ЧНО.

Присл. до трагі́чний.

– Ой, мати божа! – тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (І. Нечуй-Левицький);

Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (І. Кириленко);

Другим разом його проект знищення Врангеля мало не закінчився трагічно для нього самого (Ю. Яновський);

// у знач. пред.

– Панно Галино, – почав я, зібравшись на силі і навіть силкуючись усміхнутись, – не так уже все це трагічно, як вам здається (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трагічно — трагі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. трагічно — Присл. до трагічний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трагічно — ТРАГІ́ЧНО. Присл. до трагі́чний. — Ой, мати божа! — тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (Н.-Лев., III, 1956, 58); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах