транспортир

ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч.

Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях.

Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад – транспортир. Цей прилад .. являє собою півколо, дуга якого поділена на 180° (з навч. літ.);

При вимірюванні кута транспортир накладають так, щоб ребро лінійки його сумістилось з однією стороною вимірюваного кута (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транспортир — транспорти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. транспортир — Кутомірка Словник чужослів Павло Штепа
  3. транспортир — транспорти́р (від лат. transporto – переношу) інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на креслениках. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. транспортир — -а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. транспортир — Транспорти́р, -ра; -ти́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. транспортир — ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад — транспортир. Цей прилад.. Словник української мови в 11 томах