транспортир
ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях.
Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад — транспортир. Цей прилад.. являє собою півколо, дуга якого поділена на 180° (Геом., І, 1956, 12);
При вимірюванні кута транспортир накладають так, щоб ребро лінійки його сумістилось з однією стороною вимірюваного кута (Кресл., 1956, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- транспортир — транспорти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- транспортир — Кутомірка Словник чужослів Павло Штепа
- транспортир — транспорти́р (від лат. transporto – переношу) інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на креслениках. Словник іншомовних слів Мельничука
- транспортир — ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад – транспортир. Цей прилад .. Словник української мови у 20 томах
- транспортир — -а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- транспортир — Транспорти́р, -ра; -ти́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)