траншея
ТРАНШЕ́Я, ї, ж.
1. Вузький глибокий рів із бруствером, що з'єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій.
Вони [солдати] перехопились на шинелях через п'ять рядів дротяної загорожі.., вдерлись у ворожий окоп і повернули першу німецьку траншею бруствером із сходу на захід (Ю. Смолич);
На ворога-напасника з боями йшли бійці і в темнім лісі вирили траншеї довгі ці (Н. Забіла);
Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (О. Гончар);
* У порівн. Стежечка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї, йти удвох незручно (В. Кучер).
2. Довгий, вузький рів, виїмка для зберігання, укладання, укриття або вирощування чого-небудь.
Коли в господарстві немає готових сховищ, зберігати плоди, як вимушений захід, можна у звичайних траншеях (з наук. літ.);
Каналізаційні труби укладають у траншеї (з наук. літ.);
Силосна траншея.
3. Канавоподібне місце відкритого добування корисних копалин.
Значення в інших словниках
- траншея — транше́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- траншея — (на війні) шанець, сов. окоп, п! РІВ Словник синонімів Караванського
- траншея — Рів, див. фоса Словник чужослів Павло Штепа
- траншея — транше́я (франц. tranchée, від trancher – різати) 1. У військовій справі – вузький, довгий і глибокий рів з двостороннім або одностороннім бруствером для ведення вогню, захисту бійців від куль, снарядів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- траншея — -ї, ж. 1》 Вузький глибокий рів із бруствером, що з'єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. 2》 Довгий, вузький рів, виїмка для зберігання, укладання, укриття або вирощування чого-небудь. Силосна траншея. 3》 Канавоподібне місце відкритого добування корисних копалин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- траншея — Транше́я, -ше́ї; -ше́ї, -ше́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- траншея — ТРАНШЕ́Я, ї, ж. 1. Вузький глибокий рів із бруствером, що з’єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. Вони [солдати] перехопились на шинелях через п’ять рядів дротяної загорожі.. Словник української мови в 11 томах
- траншея — (фр.) Заглиблений в землю шлях для сполучення між оборонними спорудами. Архітектура і монументальне мистецтво