1. Словник української мови у 20 томах

трахея

ТРАХЕ́Я, ї, ж.

1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло.

Вивчаючи трахею, учні повинні звернути увагу на те, що це м'яка трубка, у стінці якої лежать неповні хрящові кільця, які обхоплюють її спереду і з боків (з навч. літ.);

Пройшовши гортань, повітря попадає в трахею. Це трубка близько 10–12 см завдовжки (з навч. літ.);

Від ротової порожнини [грака] до легень веде уздовж усієї шиї довга трахея, яка розгалужується на два бронхи (з навч. літ.).

2. Те саме, що трахе́ї 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трахея — трахе́я іменник жіночого роду дихальне горло Орфографічний словник української мови
  2. трахея — [трахейа] -йі, ор. -йеійу, р. мн. трахей Орфоепічний словник української мови
  3. трахея — (анатом.) дихавка Словник чужослів Павло Штепа
  4. трахея — трахе́я (грец. τραχεϊα) – частина дихальних шляхів деяких хвостатих земноводяних, плазунів, птахів, ссавців і людини, через які повітря проходить до легень. Інша назва – дихальне горло. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. трахея — -ї, ж., анат. 1》 Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. 2》 див. трахеї 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трахея — Частина дихальних шляхів, продовження гортані, розгалужується на 2 бронхи; зміцнена хрящовими елементами; в людини довж. 10-12 см. Універсальний словник-енциклопедія
  7. трахея — ТРАХЕ́Я, ї, ж. 1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. Словник української мови в 11 томах