трахея
ТРАХЕ́Я, ї, ж.
1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло.
Вивчаючи трахею, учні повинні звернути увагу на те, що це м’яка трубка, у стінці якої лежать неповні хрящові кільця, які обхоплюють її спереду і з боків (Метод. викл. анат.., 1955, 111);
Пройшовши гортань, повітря попадає в трахею. Це трубка близько 10-12 см завдовжки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 72);
Від ротової порожнини [грака] до легень веде уздовж усієї шиї довга трахея, яка розгалужується на два бронхи (Зоол., 1957, 109).
2. див. трахе́ї 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трахея — трахе́я іменник жіночого роду дихальне горло Орфографічний словник української мови
- трахея — [трахейа] -йі, ор. -йеійу, р. мн. трахей Орфоепічний словник української мови
- трахея — (анатом.) дихавка Словник чужослів Павло Штепа
- трахея — трахе́я (грец. τραχεϊα) – частина дихальних шляхів деяких хвостатих земноводяних, плазунів, птахів, ссавців і людини, через які повітря проходить до легень. Інша назва – дихальне горло. Словник іншомовних слів Мельничука
- трахея — ТРАХЕ́Я, ї, ж. 1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. Словник української мови у 20 томах
- трахея — -ї, ж., анат. 1》 Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. 2》 див. трахеї 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- трахея — Частина дихальних шляхів, продовження гортані, розгалужується на 2 бронхи; зміцнена хрящовими елементами; в людини довж. 10-12 см. Універсальний словник-енциклопедія