1. Словник української мови у 20 томах

трахкання

ТРА́ХКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. тра́хкати та звуки, утворювані цією дією.

Несподівано в тихому досі коридорі зчиняється страшенний галас, трахкання дверей, тупотіння ніг, постріли (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трахкання — тра́хкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. трахкання — -я, с., розм. Дія за знач. трахкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трахкання — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. трахкання — ТРА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тра́хкати та звуки, утворювані цією дією. Несподівано в тихому досі коридорі зчиняється страшенний галас, трахкання дверей, тупотіння ніг, постріли (Кол., На фронті.., 1959, 123). Словник української мови в 11 томах