трахкання
ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.; ТЕРКОТА́ННЯ (ТЕРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ розм., ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ) розм. — Пор. гу́ркіт, 1. торохті́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трахкання — тра́хкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- трахкання — ТРА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тра́хкати та звуки, утворювані цією дією. Несподівано в тихому досі коридорі зчиняється страшенний галас, трахкання дверей, тупотіння ніг, постріли (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- трахкання — -я, с., розм. Дія за знач. трахкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трахкання — ТРА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тра́хкати та звуки, утворювані цією дією. Несподівано в тихому досі коридорі зчиняється страшенний галас, трахкання дверей, тупотіння ніг, постріли (Кол., На фронті.., 1959, 123). Словник української мови в 11 томах