1. Словник української мови у 20 томах

трембітар

ТРЕМБІТА́Р, я́, ч.

Той, хто грає на трембіті.

Здалека з супротивного боку знов заскиглила трембіта; Юрі здавалося, що незримий далекий трембітар подає йому просто до вуха вістку про чиюсь смерть (І. Франко);

Степан Чижмар чув, .. як дзвенить близько між скелями потік, як реве десь на полонинах худоба, а ген далеко невидимий трембітар смутними звуками виповідає свою тугу... (С. Скляренко);

На трембіті повідомляють населення про незвичайні події. Наприклад, коли до двору наближається група колядників, трембітарі грають закличні мелодії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трембітар — Трембітар (21, 450) – “гуцул, що грає на трембіті”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. трембітар — трембіта́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. трембітар — -я, ч. Той, хто грає на трембіті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трембітар — ТРЕМБІТА́Р, я́, ч. Той, хто грає на трембіті. Здалека з супротивного боку знов заскиглила трембіта; Юрі здавалося, що незримий далекий трембітар подає йому просто до вуха вістку про чиюсь смерть (Фр., IV, 1950, 422); Степан Чижмар чув,.. Словник української мови в 11 томах