1. Словник української мови в 11 томах

трембітар

ТРЕМБІТА́Р, я́, ч. Той, хто грає на трембіті.

Здалека з супротивного боку знов заскиглила трембіта; Юрі здавалося, що незримий далекий трембітар подає йому просто до вуха вістку про чиюсь смерть (Фр., IV, 1950, 422);

Степан Чижмар чув,.. як дзвенить близько між скелями потік, як реве десь на полонинах худоба, а ген далеко невидимий трембітар смутними звуками виповідає свою тугу… (Скл., Карпати, II, 1954, 18);

На трембіті повідомляють населення про незвичайні події. Наприклад, коли до двору наближається група колядників, трембітарі грають закличні мелодії (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трембітар — Трембітар (21, 450) – “гуцул, що грає на трембіті”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. трембітар — трембіта́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. трембітар — ТРЕМБІТА́Р, я́, ч. Той, хто грає на трембіті. Здалека з супротивного боку знов заскиглила трембіта; Юрі здавалося, що незримий далекий трембітар подає йому просто до вуха вістку про чиюсь смерть (І. Франко); Степан Чижмар чув, .. Словник української мови у 20 томах
  4. трембітар — -я, ч. Той, хто грає на трембіті. Великий тлумачний словник сучасної мови