трефовий
ТРЕФО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до тре́фа.
– Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, – тикнув Михея берданкою Вигон, – дурнем лишив... Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він... (М. Зарудний);
Валет трефовий;
// розм. З темним волоссям (про людину).
– Отже, виходить, що ви з тієї зустрічі нашої запам'ятали тільки... мою масть! – і гіркота звучали в голосі. – Трефова, дама та й все! (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трефовий — трефо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- трефовий — -а, -е. Прикм. до трефа. Трефовий валет. || розм. З темним волоссям (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- трефовий — ТРЕФО́ВИЙ, а, е. Прикм. до тре́фа. — Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, — тикнув Михея берданкою Вигон, — дурнем лишив… Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він… (Зар., На.. Словник української мови в 11 томах