тривання

ТРИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. трива́ти 1.

Дієслова доконаного виду, не визначаючи процесу тривання дії, не мають форми теперішнього часу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривання — трива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тривання — -я, с. Дія за знач. тривати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тривання — ТРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. трива́ти 1. Дієслова доконаного виду, не визначаючи процесу тривання дії, це мають форми теперішнього часу (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 321). Словник української мови в 11 томах