тривожність
ТРИВО́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. триво́жний.
Твій [поета] кожний вірш, рядок твій кожний Життя тривожністю пропах (М. Рильський);
Чу-бенків кінь раптом зупинився, Чубенко машинально притис його шпорами. Тривожність передалася йому від коня (Ю. Яновський);
Особливо подобалось Цимбалові в Мокеїчі те, що на нього мовби зовсім не діяла загальна гарячкова тривожність (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тривожність — триво́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тривожність — Індивідуальна психологічна особливість, яка проявляється в схильності людини до переживань, тривоги. Розглядається як особистісне утворення і як властивість темпераменту, зумовлене слабкістю нервових процесів. англ. anxiety; нім. Unsicherheit f=; угор. aggodalmaskodás / izgalom; рос. тревожность. Словник із соціальної роботи
- тривожність — -ності, ж. Стан за знач. тривожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тривожність — ТРИВО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. триво́жний. Твій [поета] кожний вірш, рядок твій кожний Життя тривожністю пропах (Рильський, III, 1961, 270); Чу-бенків кінь раптом зупинився, Чубенко машинально притис його шпорами. Словник української мови в 11 томах