троп

ТРОП¹, а, ч., літ.

Слово або мовний зворот, вжиті в переносному, образному значенні.

Властивістю поетичного стилю Рильського є багатство тропів – метафор, символів, алегорій, уподібнень, багатство епітетів та порівнянь (А. Крижанівський);

Серед усіх засобів образності та емоційності мови найзначніша, найважливіша роль належить тропам (з наук. літ.).

ТРОП², у, ч., діал.

Кінська рись з підскакуванням.

Гнала [кобила] протяжними скоками; заднім тропом майже прилягала до землі з остраху, а переднім порола сніг (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

троп — троп 1 іменник чоловічого роду образний вислів троп 2 іменник чоловічого роду алюр діал. Орфографічний словник української мови
троп — А. Слово або вислів, вживаний у переносному значенні для досягнення якнайбільшої виразності (метафора, метонімія, гіпербола, епітет тощо). Літературне слововживання
троп — (гр. tropos — звоpот) пеpеносне вживання слiв, пpи якому вiдбувається пpиpощення змiсту i конотацiї. Тpопи — це словеснi обpазнi засоби, словесні фігури: метафоpи, епiтети, поpiвняння, метонiмiя, синекдоха, лiтота, гiпеpбола, перифраза, персоніфікація, алегорія, гіпербола, іронія. Словник стилістичних термінів
троп — (від гр. tropos — зворот) — 1. В давньогрецькій музичній теорії — позначення транспозиційної гами. 2. В середньовічній системі ладів — одна з назв церковного ладу (Модус, Церковні лади). Словник-довідник музичних термінів
троп — (від грец. τρόπος – зворот) слово чи вислів, вжиті у переносному, образному значенні. До Т. належать метафора, метонімія, алегорія, гіпербола, літота. Словник іншомовних слів Мельничука
троп — I -а, ч. 1》 літ. Слово або мовний зворот, вжиті в переносному, образному значенні. 2》 В історії філософії – назва аргументів, на основі яких представники античного скептицизму критикували тогочасні філософські системи... Великий тлумачний словник сучасної мови
троп — РИСЬ (швидкий алюр), КЛУС, ТРОП діал. Словник синонімів української мови
троп — Троп, -пу м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп. Вх. Зн. 67. Словник української мови Грінченка