1. Словник української мови у 20 томах

трофейний

ТРОФЕ́ЙНИЙ, а, е.

Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога.

Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Ю. Збанацький);

За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів. Це генерал Глазунов прислав на посівну обіцяну допомогу (О. Довженко);

Брат стрів мене радо (я в іншу частину Відрядження мав), приділив тютюну, Трофейного, звісно... (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трофейний — трофе́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трофейний — -а, -е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трофейний — ТРОФЕ́ЙНИЙ, а, е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога. Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Збан., Незабутнє, 1953, 31); За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів. Словник української мови в 11 томах