трохи

ТРО́ХИ, присл.

1. До деякої міри; дещо.

Як ось стан вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський);

– Цей дощик – радість всім велика. Земля посхла була – от він її змочив; Травицю трохи підживив (Л. Глібов);

Багіров почував себе трохи винним перед командиром роти (О. Гончар);

// Злегка, не дуже сильно.

Як дошкулить несвітський біль, він [велет] трохи ворухнеться, по тілу корчі пробіжать, уся земля здригнеться (Леся Українка);

Міністр .. трохи гаркавив, вимовляючи французькі слова (Ю. Яновський);

– Марусю, – припинив її трохи за лікоть парубок. – Марусю .. Ти не виривайся вперед... (Г. Хоткевич);

– А от і Мірошниченко! – посміхнувся йому трохи побитий віспою невисокий Іван Руденко (М. Стельмах);

– І зовсім тобі забило памороки чи так... трохи? (Григорій Тютюнник);

// Протягом нетривалого часу, недовго.

Трохи помовчали. Далі піп питає мене: – Де твій рід і який твій рід? (Марко Вовчок);

[Відьма (співає тихо):] Ой у гаї погуляю, в Дунаї скупаюсь. В зеленому баговинні Трохи одпочину... (Т. Шевченко);

Він подав Яшкові сопілку, і той пильно почав оглядати її. Узяв у рот і посвистів трохи (А. Головко);

// Недалеко.

Вона підвелася на весь зріст, трохи відійшла, схилила голівку набік і милувалася своєю роботою (З. Тулуб);

Проїхавши трохи, вони оглянулись назад, їх хутір немов у землю сховався (О. Довженко).

2. Небагато, мало; у незначній кількості.

З досади висунула вона галушки з печі, всипала трохи в миску, сама сіла вечеряти (Панас Мирний);

Я дуже, дуже радий, що .. матиму хоч трохи вільного часу для себе й своєї роботи! (М. Коцюбинський);

Намацали .. хмизу трохи та ще того-сього наскубли; продерли у стіні [куреня] дірку та й давай огонь розводити (Г. Хоткевич);

І я подумав: хоч би трохи Його енергії мені – Всю велич і красу епохи Я перелив би у пісні! (Л. Дмитерко);

// у знач. неознач. кільк. числ. Деяка кількість; кілька, декілька.

Таких Ведмедів на приміті Ще трохи є у нашому повіті (Л. Глібов);

Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть (Ю. Яновський);

// у знач. пред. Мало, не вистачить.

– Сих грошей трохи; або давай усі, або геть собі!.. (Г. Квітка-Основ'яненко).

(1) І (й) тро́хи – нітрохи, зовсім.

Мати бурчала, гнівилася, а до Галі і трохи те не доходило, мов не до неї була річ (Панас Мирний);

Не вагаймось і трохи, що справді всі речі природні У світовому просторі додолу тяжать прямовисно (М. Зеров);

Ма́ло (тро́хи, ле́две) не збожево́лів (збожево́ліла) див. збожево́літи;

(2) Не тро́хи – багато.

– Відкіль такії се мандрьохи, І так уже вас тут не трохи, Якого чорта ви прийшли? (І. Котляревський);

Там коло льоху Базар люду насходилось Та й панства не трохи (Т. Шевченко);

(3) Тро́хи (тро́хи-тро́хи) не... – уживається при вказуванні на якусь крайню межу (в дії, ознаці і т. ін.); ледве не..., мало не...

[Відьма:] Трохи була не втопилась, Та жаль було кинуть Близняточок (Т. Шевченко);

Цвинтар заріс черешником да зіллям трохи не в пояс (Марко Вовчок);

Після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник);

– Була без тебе [Енея] зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам (І. Котляревський);

На заручинах Максим так нализався, що трохи-трохи не побив свого нареченого тестя (Панас Мирний).

◇ (4) За царя́ Горо́ха, коли́ люде́й було́ тро́хи (д) див. цар;

(5) За царя́ Горо́ха, як люде́й було́ тро́хи (д) див. цар;

(6) За царя́ Митро́хи, коли́ люде́й було́ тро́хи (д) див. цар;

(7) За царя́ Митро́хи, як люде́й було́ тро́хи (д) див. цар;

(8) Ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́ (д) див. ма́ти²;

(9) Ма́ти хоч тро́хи се́рця (д) див. ма́ти²; На го́лова́х (на голові́) ходи́ти <�Тро́хи на го́лова́х (на голові́) не ходи́ти> див. ходи́ти;

(10) Се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить (д) див. се́рце;

Се́рце (се́рденько) як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить [з груде́й] див. се́рце;

(11) Тро́хи на го́лова́х не ходи́ти (д) див. ходи́ти;

(12) Тро́хи на голові́ не ходи́ти (д) див. ходи́ти;

(13) Тро́хи на рука́х не носи́ти (д) див. носи́ти;

(14) Тро́хи не лі́зти на сті́ни (д) див. лі́зти;

[Тро́хи не] по кісточки́ див. кі́сточка;

Тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху див. упа́сти¹;

(15) Тро́хи у ві́чі не вско́чить (д) див. вска́кувати;

Як (ма́ло, тро́хи) не на ру́ках носи́ти див. носи́ти.