трощений

ТРО́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до трощи́ти;

// у знач. прикм.

Іван Федорович знову сів долі, на трощене скло (Ю. Смолич);

Вулиці села вже обсаджено молодими деревами, та якими! Війна пощезла з її руйнаціями і трощеними садами (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трощений — тро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. трощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до трощити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трощений — ТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до трощи́ти; // У знач. прикм. Іван Федорович знову сів долі, на трощене скло (Смолич, Мир.., 1958, 236); Вулиці села вже обсаджено молодими деревами, та якими! Війна пощезла з її руйнаціями і трощеними садами (Ю. Янов., І, 1958, 575). Словник української мови в 11 томах