трощений
ТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до трощи́ти;
// У знач. прикм.
Іван Федорович знову сів долі, на трощене скло (Смолич, Мир.., 1958, 236);
Вулиці села вже обсаджено молодими деревами, та якими! Війна пощезла з її руйнаціями і трощеними садами (Ю. Янов., І, 1958, 575).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трощений — тро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- трощений — ТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до трощи́ти; // у знач. прикм. Іван Федорович знову сів долі, на трощене скло (Ю. Смолич); Вулиці села вже обсаджено молодими деревами, та якими! Війна пощезла з її руйнаціями і трощеними садами (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- трощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до трощити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови