троща
ТРО́ЩА, і, ж., діал. Очерет.
Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б’є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Фр., X, 1954, 383);
Збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні [джерела] І от на дрижачій,.. прозорій шибі [поверхні води] починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Кобр., Вибр., 1954, 11);
*У порівн. Юдка був переконаний, що на його голові буяє волос, мов троща краєм ставу (Март., Тв., 1954, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- троща — Тро́ща: — місце, обросле очеретом [13] — очерет [1,X] — тут: трясовина [7;5] трощі: — очерети, комиші [XII] Словник з творів Івана Франка
- Троща — Тро́ща іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- троща — ТРО́ЩА, і, ж., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми, .. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (І. Словник української мови у 20 томах
- троща — -і, ж., діал. Очерет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- троща — Троща, -щі ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Камен. у. Жовняри як трощі. Гол. 2) = трость 4. Шух. І. 256. Словник української мови Грінченка