троща

Троща, -щі

ж.

1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Камен. у. Жовняри як трощі. Гол.

2) = трость 4. Шух. І. 256.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троща — Тро́ща: — місце, обросле очеретом [13] — очерет [1,X] — тут: трясовина [7;5] трощі: — очерети, комиші [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. Троща — Тро́ща іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. троща — ТРО́ЩА, і, ж., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми, .. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (І. Словник української мови у 20 томах
  4. троща — -і, ж., діал. Очерет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. троща — ТРО́ЩА, і, ж., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б’є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Фр. Словник української мови в 11 томах