1. Словник української мови Грінченка

трость

Тро́сть, -ти

ж.

1) раст. Arundo Phragmites L.

2) Каждая тростина отдѣльно.

3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938.

4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166.

5) = троста. Трость з коня йде. Черк. у. ум. тро́стка. Мнж. 55. 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Трость — Трость іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. трость — див. палка Словник чужослів Павло Штепа
  3. трость — ТРОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що трости́на 3. Він був вдягнутий для виходу і тримав у руці капелюх і трость (Ю. Смолич); Тадик зміряє її швидким поглядом і мовчки йде вперед, викидаючи перед собою трость із набалдашникам (Григорій Тютюнник). 2. муз. Словник української мови у 20 томах
  4. трость — Перо, писало Словник застарілих та маловживаних слів
  5. трость — -і, ж. 1》 рідко. Те саме, що тростина 3). 2》 муз. Тонка, перев. очеретяна або комишева, пластинка в духових музичних інструментах, яка служить для видобування звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трость — ТРОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що трости́на 3. Він був вдягнутий для виходу і тримав у руці капелюх і трость (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 381); Тадик зміряє її швидким поглядом і мовчки йде вперед, викидаючи перед собою трость із набалдашникам (Тют. Словник української мови в 11 томах