трость

Значення в інших словниках

1. Трость — Трость іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
2. трость — ТРОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що трости́на 3. Він був вдягнутий для виходу і тримав у руці капелюх і трость (Ю. Смолич); Тадик зміряє її швидким поглядом і мовчки йде вперед, викидаючи перед собою трость із набалдашникам (Григорій Тютюнник). 2. муз. Словник української мови у 20 томах
3. трость — Перо, писало Словник застарілих та маловживаних слів
4. трость — -і, ж. 1》 рідко. Те саме, що тростина 3). 2》 муз. Тонка, перев. очеретяна або комишева, пластинка в духових музичних інструментах, яка служить для видобування звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трость — ТРОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що трости́на 3. Він був вдягнутий для виходу і тримав у руці капелюх і трость (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 381); Тадик зміряє її швидким поглядом і мовчки йде вперед, викидаючи перед собою трость із набалдашникам (Тют. Словник української мови в 11 томах
6. трость — Тро́сть, -ти ж. 1) раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938. 4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166. 5) = троста. Трость з коня йде. Черк. у. ум. тро́стка. Мнж. 55. 56. Словник української мови Грінченка