палка

Бирнак, бук, ґивлиґа, джеган, дрюк, дрючина, дрючок, друччя, кий, кийок, киюра, кияка, ковизка, ковінька, костур, костуряка, коцюрга, ломака, ломачка, ломига, мацюра, палига, патик, патичок, палимон, свид, свидина, ціпок, ціпочок, ціпуга, ціпун, ціпура, ціпух, див. трость, тростка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палка — па́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. палка — -и, ж. Те саме, що палиця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палка — ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (І. Франко); “Хватка” – це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка... Словник української мови у 20 томах
  4. палка — па́лка: ◊ люби́ти як пес па́лку → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. палка — И, ж., вульг. 1. Один сексуальний акт. Час палки кидати, час палки громадити (Л. Дереш). ◇ Кинути палку, зайти на палку чаю — здійснити сексуальний акт (кількість палок вказує на кількість статевих актів). Ну, що, зайдеш? — На палку чаю? 2. Пеніс. Словник сучасного українського сленгу
  6. палка — вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини!... Фразеологічний словник української мови
  7. палка — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови
  8. палка — ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (Фр., XIII, 1954, 372); "Хватка" — це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка... Словник української мови в 11 томах