палка
ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1.
Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (Фр., XIII, 1954, 372);
"Хватка" — це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка, на манір великого лантуха начеплена… (Вишня, І, 1956, 156);
За хвилину він взяв свою шапку і палку, вклонився усьому товариству і подався геть з бібліотеки (Л. Укр., III, 1952, 532);
В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі — Це для мене й для сестрички (Бойко, Билиці.., 1958, 5);
[Кармелюк:] Полічив, скільки світу ногами сходив, скільки палок та різок на тіло своє прийняв, скільки днів у кайданах, а скільки на волі прожив… (Вас., III, 1960, 420);
Над колоніями палка? — Всі народи миролюбні встануть за життя нове! (Тич., II, 1957, 250).
◊ З-під па́лки — те саме, що З-під па́лиці ( див. па́лиця).
Червона Армія створила невидано тверду дисципліну не з-під палки, а на основі свідомості, відданості, самопожертви самих робітників і селян (Ленін, 29, 1951, 218);
Па́лкою ки́нути — те саме, що Па́лицею ки́нути ( див. па́лиця).
До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах.., 1961, 23);
Перегина́ти (перегну́ти) па́лку див. перегина́ти.
♦ Вбива́тися (вби́тися) в палки́ див. вбива́тися.
Значення в інших словниках
- палка — па́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- палка — -и, ж. Те саме, що палиця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- палка — Бирнак, бук, ґивлиґа, джеган, дрюк, дрючина, дрючок, друччя, кий, кийок, киюра, кияка, ковизка, ковінька, костур, костуряка, коцюрга, ломака, ломачка, ломига, мацюра, палига, патик, патичок, палимон, свид, свидина, ціпок, ціпочок, ціпуга, ціпун, ціпура, ціпух, див. трость, тростка Словник чужослів Павло Штепа
- палка — ПА́ЛКА, и, ж. Те саме, що па́лиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (І. Франко); “Хватка” – це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка... Словник української мови у 20 томах
- палка — па́лка: ◊ люби́ти як пес па́лку → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
- палка — И, ж., вульг. 1. Один сексуальний акт. Час палки кидати, час палки громадити (Л. Дереш). ◇ Кинути палку, зайти на палку чаю — здійснити сексуальний акт (кількість палок вказує на кількість статевих актів). Ну, що, зайдеш? — На палку чаю? 2. Пеніс. Словник сучасного українського сленгу
- палка — вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини!... Фразеологічний словник української мови
- палка — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови