1. Словник української мови в 11 томах

палкенький

ПАЛКЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до палки́й.

В кострі був зложений сухенький [очерет], Як порох був уже палкенький, Його й держали на підпал (Котл., І, 1952, 86);

Палкеньку пісню соловей співає, аж омліває (У. Кравч., Вибр., 1958, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палкенький — палке́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. палкенький — ПАЛКЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до палки́й. В кострі був зложений сухенький [очерет], Як порох був уже палкенький, Його й держали на підпал (І. Котляревський); Палкеньку пісню соловей співає, аж омліває (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  3. палкенький — Палки́й, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі. 2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Камен. у. 3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. ум. палке́нький, палкесенький. Словник української мови Грінченка