1. Словник української мови в 11 томах

паличний

ПА́ЛИЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до па́лиця 1.

2. перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні.

Уразливою стороною російської армії, що відбивала загальні хиби кріпосницької Росії, були жорстока палична дисципліна, хижацтво й казнокрадство військових чиновників та інтендантів, які обкрадали солдатів (Іст. СРСР, II, 1957, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паличний — па́личний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паличний — -а, -е. 1》 Прикм. до палиця 1). 2》 перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Палична дисципліна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паличний — ПА́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́лиця 1. Паличне вистукування. 2. перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Палична дисципліна. Словник української мови у 20 томах
  4. паличний — ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови