1. Словник української мови у 20 томах

троюдитися

ТРОЮ́ДИТИСЯ, диться, недок., розм.

Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися.

* Образно. – Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!), якби не тії ролі з їх брехнею і правдою, а так рана раз у раз троюдилась... (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троюдитися — трою́дитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. троюдитися — -диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. троюдитися — ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док. Словник синонімів української мови
  4. троюдитися — ТРОЮ́ДИТИСЯ, диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися. *Образно. — Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!... Словник української мови в 11 томах