троюдитися

ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.: роз'ятри́тися, розтрою́дитися, розвередитися, нагної́ти, нагної́тися, нагни́ти розм. Павло Сидорович уже не спав. Ятрилась невміло перев'язана рана (Ю. Збанацький); Лопата вислизає з рук (полонянки), не слухається, на долонях роз'ятрилися рани-мозолі (А. Хижняк); Рана троюдилась; Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк); Рана нагноюється.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троюдитися — трою́дитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. троюдитися — ТРОЮ́ДИТИСЯ, диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися. * Образно. – Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!... Словник української мови у 20 томах
  3. троюдитися — -диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. троюдитися — ТРОЮ́ДИТИСЯ, диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися. *Образно. — Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!... Словник української мови в 11 томах