трубка
ТРУ́БКА, и, ж.
1. Зменш. до труба́ 1;
// Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби.
Пильно обдивлялись [чоловіки] водокачку і в якусь трубку на триніжку – на неї дивилися (А. Головко);
В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець);
Ртутний барометр має трубку, чашку і шкалу (з навч. літ.);
Біля стінки недбало лежали й стояли прихилені лопати, кайла, свердла і поруч їх трубка – пневматичний молоток (Олесь Досвітній);
– Трубка нуль сім! – наказував командир батареї Петро Чиж (О. Довженко);
– Обидва стоп! – наказує [командир] в машинне відділення і через переговорну трубку запитує радіометриста: – А зараз як? (В. Логвиненко);
// Прилад для вислуховування тонів серця і легень; стетоскоп.
Ясь слухняно зняв сорочку, а лікар взяв трубку, звичайну лікарську трубку, і почав вистукувати його (О. Іваненко);
Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник).
2. Назва стебла злаків звичайно під час росту.
Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься (Григорій Тютюнник);
// анат., біол. Назва різних порожнистих органів циліндричної форми.
Пилкові трубки;
Серцевинна трубка.
3. Частина телефонного апарата, через яку безпосередньо слухають і говорять.
Дивуючися, хто ж це може тут їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич);
Телефоніст сидів на низенькій колоді в кутку й безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Яновський).
4. Згорток чого-небудь, чому надано циліндричної форми.
З автоматом за плечем, з трубками газет, які виглядали з кишень, він .. уважно оглядав бійців (О. Гончар);
Василь Архипович поклав на табуретку скручений у трубку журнал (П. Дорошко).
5. у знач. присл. тру́бкою. У формі порожнього циліндра або невеликого розтруба.
Іван витяг з кишені згорнений трубкою рукопис і поклав на стіл (П. Колесник);
Приклавши трубкою долоні до рота, Йосиф гукнув: – Та-а-ту! (Д. Бедзик).
△ (1) Арго́нова тру́бка – наповнені аргоном трубки, використовувані для світлових реклам.
(2) Електро́нно-промене́ва тру́бка – електронний прилад, який має форму трубки, видовженої (нерідко з конічним розширенням) у напрямку осі електронного променя, що формується в ній.
Електронно-променева трубка складається з електронно-оптичної системи, відхильної системи і флуоресцентного екрану або мішені.
△ Ви́хід у стрі́лку (у тру́бку) див. ви́хід;
Зорова́ труба́ (тру́бка) див. труба́;
Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) в стрі́лку (в тру́бку) див. іти́;
(3) Кімберлі́това тру́бка, геол. – природна надглибока заглибина (що утворюється від вибухів газів земної кори), заповнена алмазоносною породою.
Значення в інших словниках
- трубка — тру́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тру́бки Орфографічний словник української мови
- трубка — [трубка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. трубки, трубок дв'і трубкие Орфоепічний словник української мови
- трубка — Дуда, дудка, дудочка, дуденька, сопілка, сопілочка, сопілонька, сопільчина, сурма, суремка, сурмочка, сурмонька, сурмонечка, трембіта, трембітка, трембіточка, трембітонька, джоломія, джоломійка, джоломієчка, теленька, шипош, див. горн, свирель, флояра Словник чужослів Павло Штепа
- трубка — (-и) ж. мол. Те саме, що труба 9. Я зібрав гроші і хочу купити собі нову трубку (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
- трубка — -и, ж. 1》 Зменш. до труба 1). || Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби. || Прилад для вислуховування тонів серця і легень; стетоскоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трубка — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина.. Словник синонімів української мови
- трубка — ТРУ́БКА, и, ж. 1. Зменш. до труба́ 1; // Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби. Пильно обдивлялись [чоловіки] водокачку і в якусь трубку на триніжку — на неї дивилися (Головко, II, 1957, 169)... Словник української мови в 11 томах
- трубка — Трубка, -ки ж. 1) ум. отъ труба. 2) раст. Cineraria palustris. Вх. Пч. II. 30. Словник української мови Грінченка