трудитися
ТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, недок.
1. Наполегливо, старанно працювати (про людину).
Ми трудились, кожен на своїй ділянці, допомагаючи своєю працею героїчній боротьбі нашого народу (П. Тичина);
У сільській бібліотеці позбирались читачі, Повернувшися із поля, де трудились до зорі (Я. Шпорта);
* Образно. Трудилися [вітряки] з ранку до пізньої ночі, викидаючи з своїх камінних душ теплі струмочки запашної муки (М. Стельмах).
2. коло (біля) чого, над чим. Докладати багато зусиль, щоб зробити, створити, розв'язати що-небудь.
Легким способом прийти до маєтку, покористуватися чужим, загарбати те, коло чого сам не трудився, – оце був його ідеал (І. Франко);
Прийшов (знизився!) [Нестор] зародитись в одній математичній задачі, котрої не міг розв'язати, хоч і як трудився над нею (О. Кобилянська);
// у сполуч. зі сл. руки. Старанно, дбайливо виконувати якусь роботу.
[Фаон:] Та все ж над ним [подарунком] трудились любі руки (Леся Українка);
Все життя їхні чорні руки трудилися біля золотого зерна (М. Стельмах).
3. розм. Завдавати собі клопоту чим-небудь; турбуватися.
Він [дядько] може завезти в Криницю. Ми щиро дякуємо: не варто трудитись, підемо пішки... (М. Коцюбинський);
Первоцвіт .. рушив було до людей, щоб покликати на майданчик, але Горецький зупинив його: – Де трудіться, добродію, то прийшли міські гаволови... (М. Ю. Тарновський).
Значення в інших словниках
- трудитися — труди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- трудитися — див. працювати Словник синонімів Вусика
- трудитися — [трудитиес'а] -уджус'а, трудиес':а, трудиец':а, труд'ац':а; нак. -дис'а, -д'іц':а Орфоепічний словник української мови
- трудитися — Гарувати, загарувати, зігаровувати, зігарувати, нагаровуватися, нагаруватися, понагаровуватися, погаровувати, погарувати, готувати, виготовлювати, виготувати, повиготовлювати, зготовлювати, наготовлювати, наготовити, понаготовлювати, поготовлювати... Словник чужослів Павло Штепа
- трудитися — труджуся, трудишся, недок. 1》 Наполегливо, старанно працювати (про людину). 2》 коло (біля) чого, над чим. Докладати багато зусиль, щоб зробити, створити, розв'язати що-небудь. || у сполуч. зі сл. руки. Старанно, дбайливо виконувати якусь роботу. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трудитися — ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- трудитися — ТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, недок. 1. Наполегливо, старанно працювати (про людину). Ми трудились, кожен на своїй ділянці, допомагаючи своєю працею героїчній боротьбі нашого народу (Тич. Словник української мови в 11 томах
- трудитися — Труди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. посл. Словник української мови Грінченка