трумбета

ТРУМБЕ́ТА, и, ж., діал.

Трембіта.

Замаячіли сільські хати, забілілася лісничівка під супротилежною горою, почувся на сусідній полонині меланхолійний голос трумбети (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трумбета — Див. трембіта [III] Словник з творів Івана Франка
  2. трумбета — -и, ж., зах. Трембіта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трумбета — ТРУМБЕ́ТА, и, ж., діал. Трембіта. Замаячіли сільські хати, забілілася лісничівка під супротилежною горою, почувся на сусідній полонині меланхолійний голос трумбети (Фр., III, 1950, 92). Словник української мови в 11 томах