1. Словник української мови в 11 томах

трумбета

ТРУМБЕ́ТА, и, ж., діал. Трембіта.

Замаячіли сільські хати, забілілася лісничівка під супротилежною горою, почувся на сусідній полонині меланхолійний голос трумбети (Фр., III, 1950, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трумбета — Див. трембіта [III] Словник з творів Івана Франка
  2. трумбета — ТРУМБЕ́ТА, и, ж., діал. Трембіта. Замаячіли сільські хати, забілілася лісничівка під супротилежною горою, почувся на сусідній полонині меланхолійний голос трумбети (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. трумбета — -и, ж., зах. Трембіта. Великий тлумачний словник сучасної мови