1. Словник української мови у 20 томах

трусанина

ТРУСАНИ́НА, и, ж., розм.

1. Дія за знач. труси́ти 1, 2, 4, 5, 7.

Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Панас Мирний).

2. Метушня, сум'яття; тривога.

Пісня затихла. Гомін – не гомін, а якась трусанина знялася (Панас Мирний);

З самого світу у нас трусанина, приїхав мировий (Сл. Б. Грінченка);

Отака-о Глибока Долина тепер – уся шкереберть: переполох та трусанина .. з-під вітряка вихопилась ціла юрба з кіллям, з вилами (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трусанина — трусани́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трусанина — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. трусити 1), 2), 4), 5), 7). 2》 перен. Метушня, сум'яття; тривога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трусанина — ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. Словник синонімів української мови
  4. трусанина — ТРУСАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. труси́ти 1, 2, 4, 5, 7. Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Мирний, IV, 1955, 96). 2. перед. Метушня, сум’яття; тривога. Пісня затихла. Словник української мови в 11 томах
  5. трусанина — Трусанина, -ни ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато. Словник української мови Грінченка