трусанина

трусани́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трусанина — ТРУСАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. труси́ти 1, 2, 4, 5, 7. Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Панас Мирний). 2. Метушня, сум'яття; тривога. Пісня затихла. Словник української мови у 20 томах
  2. трусанина — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. трусити 1), 2), 4), 5), 7). 2》 перен. Метушня, сум'яття; тривога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трусанина — ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. Словник синонімів української мови
  4. трусанина — ТРУСАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. труси́ти 1, 2, 4, 5, 7. Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Мирний, IV, 1955, 96). 2. перед. Метушня, сум’яття; тривога. Пісня затихла. Словник української мови в 11 томах
  5. трусанина — Трусанина, -ни ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато. Словник української мови Грінченка