1. Словник української мови у 20 томах

трусок

ТРУ́СОК, ску, ч., збірн.

Дрібний хмиз.

Далі в ліс, більше труску (Номис);

Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя (І. Нечуй-Левицький);

// Сухі тріски; скіпа.

Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню (М. Стельмах);

* У порівн. Там, в кожній хаті, чогось чекають, готові, як сухий трусок, що жде підпалу (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трусок — тру́сок іменник чоловічого роду збірн. Орфографічний словник української мови
  2. трусок — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  3. трусок — I трус`ок-ска, ч., діал. Шкура піврічного нестриженого ягняти. II тр`усок-ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. || Сухі тріски; скіпа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трусок — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
  5. трусок — ТРУ́СОК, ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. Далі в ліс, більше труску (Номис, 1864, № 3530); Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя (Н.-Лев., III, 1956, 216); // Сухі тріски; скіпа. Словник української мови в 11 томах
  6. трусок — Трусок, -ску м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194. --------------- Трусок, -ску м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у. Словник української мови Грінченка