трюмо

ТРЮМО́, невідм., с.

1. Високе стояче дзеркало.

Просто дверей – “шикарне” трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (А. Головко);

Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (І. Волошин).

2. архт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюмо — трюмо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. трюмо — невідм. с. 1. Високе стояче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко). 2. Простінок між вікнами, звичайно оздоблений орнаментом. Літературне слововживання
  3. трюмо — див. ДЗЕРКАЛО. Словник синонімів Караванського
  4. трюмо — див. дзеркало Словник синонімів Вусика
  5. трюмо — Дзеркало Словник чужослів Павло Штепа
  6. трюмо — невідм., с. 1》 Високе стояче дзеркало. 2》 архіт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трюмо — ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г. Словник синонімів української мови
  8. трюмо — Трюмо́, -ма́, -му́ (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. трюмо — ТРЮМО́, невідм., с. 1. Високе стояче дзеркало. Просто дверей — «шикарне» трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Головко, II, 1957, 45); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (Вол., Місячне срібло, 1961, 7). Словник української мови в 11 томах
  10. трюмо — (фр.) 1. Простінок між вікнами, часто прикрашений орнаментами (порівн. прясло). 2. Високе дзеркало, яке часто розміщали у простінку. Архітектура і монументальне мистецтво