трюмо
ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г. Квітка-Основ'яненко); Виймає (Поліксена) з-за пояса золотий гребінець і маленьке кругле свічадо (Леся Українка); Свою косу шовковую Тричі заплітала (панянка); Заплітала, прибирала, В верцадло гляділа (Л. Глібов); Попід стінами виблискували великі люстра в різьблених рамах (С. Ковалів); Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А. Головко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трюмо — трюмо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- трюмо — невідм. с. 1. Високе стояче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко). 2. Простінок між вікнами, звичайно оздоблений орнаментом. Літературне слововживання
- трюмо — див. ДЗЕРКАЛО. Словник синонімів Караванського
- трюмо — див. дзеркало Словник синонімів Вусика
- трюмо — Дзеркало Словник чужослів Павло Штепа
- трюмо — ТРЮМО́, невідм., с. 1. Високе стояче дзеркало. Просто дверей – “шикарне” трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (А. Головко); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (І. Волошин). 2. архт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом. Словник української мови у 20 томах
- трюмо — невідм., с. 1》 Високе стояче дзеркало. 2》 архіт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трюмо — Трюмо́, -ма́, -му́ (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трюмо — ТРЮМО́, невідм., с. 1. Високе стояче дзеркало. Просто дверей — «шикарне» трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Головко, II, 1957, 45); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (Вол., Місячне срібло, 1961, 7). Словник української мови в 11 томах
- трюмо — (фр.) 1. Простінок між вікнами, часто прикрашений орнаментами (порівн. прясло). 2. Високе дзеркало, яке часто розміщали у простінку. Архітектура і монументальне мистецтво