трюк

ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм., ФО́РТЕЛЬ розм., КУ́НШТЮК заст. Граф засунув у рот два пальці і пронизливо свиснув.. Але гості звикли до цих витівок молодого господаря (О. Донченко); Леся.. звеліла собі підчорнити брови. Леся, яка раніше боялася догани з боку Василя за цей вибрик, тепер була розчарована, що він не помічав зміни в ній (Ірина Вільде); Усім панам дуже не сподобалась така гордовита вихватка Вишневецького (І. Нечуй-Левицький); (Андрій:) Охочий же був покійний до балачок та до всіляких коників (З. Мороз); Данько уже жде від нього якогось веселого номера (О. Гончар); — Розказує, які штуки виробляв учителям у бурсі (І. Нечуй-Левицький); Найбільше імпонували мені, недосвідному ще школяреві, ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (І. Франко); Це шибеники, підступні хлопці.., від яких кожної хвилини можна ждати якої завгодно каверзи (Ю. Збанацький); — Цікаво, який вони (меншовики та есери) сьогодні трюк викинуть? — спитав солдат Одуд (А. Головко); (Старостина:) Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіґлі здатний (І. Карпенко-Карий); До фізичного болю в серці ранить згадка про поведінку Фринки.. Адже він із своєї ласки годує її з матір'ю — і раптом такий фортель (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюк — трюк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трюк — (у цирку) карколомний номер <�викрутас>; (пілотажу) фігура; (у політиці) виверт, витівка, несподіваний поворот <�крок, захід>. Словник синонімів Караванського
  3. трюк — [тр'ук] -ку, м. (y) -ку, мн. -кие, -к'іy Орфоепічний словник української мови
  4. трюк — Штучка, див. фокус Словник чужослів Павло Штепа
  5. трюк — ТРЮК, у, ч. 1. Складний цирковий номер. Сліпучо-яскраве світло арени, бравурна музика, карколомні трюки, які часто виконувались з великим риском для життя, – все це було для глядачів чимось таємничим (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  6. трюк — -у, ч. 1》 Складний цирковий номер. 2》 Вправний ефектний прийом у різних видах мистецтва. Кінематографічний трюк. 3》 перен. Спритна витівка, хитрий несподіваний прийом, вивер, фокус. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трюк — (франц. truc, букв. – спритність) 1. Спритний, ефектний, майстерний прийом у сценічному, переважно цирковому мистецтві. 2. Переносно – спритна витівка, несподіваний вчинок, що вражає. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. трюк — Трюк, -ку; трю́ки, -ків (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. трюк — ТРЮК, у, ч. 1. Складний цирковий номер. Сліпучо-яскраве світло арени, бравурна музика, карколомні трюки, які часто виконувались з великим риском для життя, — все це було для глядачів чимось таємничим (Ткач, Арена, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах