тріпатися

ТРІПА́ТИСЯ, а́ється, недок.

Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря.

Да й страшна ж вона була! Без хустки, сиві коси тріпаються по плечах (Марко Вовчок);

Біла корогва на щоглі тріпалась в повітрі, поблискуючи до сонця (М. Коцюбинський);

Бігаючи по канцелярії, робив панотець такий вітер, що аж папери тріпалися на бюрку (Л. Мартович).

ТРІ́ПАТИСЯ, трі́паюся, трі́паєшся, недок.

1. Судорожно смикатися, битися.

– Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (П. Грабовський);

Біля її [баби] ніг стояв кошик, у якому тріпалася зв'язана курка (Григорій Тютюнник);

* Образно. Щоки в неї горіли, в грудях тріпалося прикре почуття несповпеного обов'язку... (М. Коцюбинський);

// Конвульсивно здригатися всім тілом.

Риба блищала проти місяця білою, як срібло, лускою, тріпалась, побивалась в сітці (І. Нечуй-Левицький);

– Дмитрику, ріднесенький – шос-єс наробив?! – кричала. Кричала .. і тріпалася на постелі, розривалася в сухих риданнях... (Г. Хоткевич);

* Образно. Довгий човен тріпавсь перед її очима на воді, як велика риба (М. Коцюбинський);

// Ширяти, рвучко махати крилами в повітрі.

Шуліки тріпались уже в височині, В траві гарячої шукаючи поживи (М. Рильський);

// Коливатися, тріпотіти (про крила птахів, метеликів і т. ін.).

Серед білих наметів її [кашки] тріпались крильця синіх метеликів (М. Коцюбинський);

І кожного року з гніздечка вилітатиме нове покоління, нові крильця будуть тріпатися в чистому, прозорому .. повітрі (Григорій Тютюнник);

// Посилено, прискорено битися (про серце).

В неї серце дуже тривожно тріпалось: вона почувала кожний рух його, чула кожне тріпання (І. Нечуй-Левицький);

А Максим лишився сам у боярськім наметі, з серцем, що тріпалось від якоїсь неясної мішанини радості, і тривоги, і надії (І. Франко).

2. тільки 3 ос. Мерехтіти, блимати, нерівно горіти (про полум'я, світло тощо).

Важким холодним сном за хатою спала земля, а високо над нею тріпались зорі, неначе в небесному акваріумі грали золоті рибки (М. Коцюбинський);

Тут ні до чого була мадярова свічка, бо й так було видно, як удень: бронетранспортери палали навпроти вікон. Мерехтливе сяйво тисячами німих крил тріпалося в залі (О. Гончар).

3. заст. Сердитися, гарячитися.

Не тріпайся, а попереду розпитайся, хто винен (Сл. Б. Грінченка);

Не тріпайся, Октаве, не тріпайся, не вводь мою душу в тяжкі гріхи (М. Стельмах).

4. Пас. до трі́пати 3.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпатися — трі́патися дієслово недоконаного виду труситися тріпа́тися дієслово недоконаного виду зноситися, пошкоджуватися Орфографічний словник української мови
  2. тріпатися — див. говорити; дрижати; просторікувати Словник синонімів Вусика
  3. тріпатися — Аюсь, -аєшся, недок. 1. Базікати, говорити ні про що. Може, вже досить тріпатись, а треба щось робити? А? (Інтернет). Завжди при тобі, як у равлика, й іншого, не пересувного дому не судилось тобі, кобіто, хоч як не тріпайся (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
  4. тріпатися — I тріп`атися-ається, недок. Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря. II тр`іпатисятріпаюся, тріпаєшся, недок. 1》 Судорожно смикатися, битися. || Конвульсивно здригатися всім тілом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тріпатися — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Словник синонімів української мови
  6. тріпатися — ТРІ́ПАТИСЯ, трі́паюся, трі́паєшся, недок. 1. Судорожно смикатися, битися. — Щоглик! Щоглик! — Дітки раді. — Щоглик! — тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (Граб. Словник української мови в 11 томах
  7. тріпатися — Тріпатися, -паюся, -єшся гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. Словник української мови Грінченка