тріпатися
I тріп`атися-ається, недок.
Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря.
II тр`іпатисятріпаюся, тріпаєшся, недок.
1》 Судорожно смикатися, битися.
|| Конвульсивно здригатися всім тілом.
|| Ширяти, рвучко махати крилами в повітрі.
|| Коливатися, тріпотіти (про крила птахів, метеликів і т. ін.).
|| Посилено, прискорено битися (про серце).
2》 тільки 3 ос. Мерехтіти, блимати, нерівно горіти (про полум'я, світло тощо).
3》 заст. Сердитися, гарячитися.
4》 Пас. до тріпати 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тріпатися — трі́патися дієслово недоконаного виду труситися тріпа́тися дієслово недоконаного виду зноситися, пошкоджуватися Орфографічний словник української мови
- тріпатися — див. говорити; дрижати; просторікувати Словник синонімів Вусика
- тріпатися — ТРІПА́ТИСЯ, а́ється, недок. Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря. Да й страшна ж вона була!... Словник української мови у 20 томах
- тріпатися — Аюсь, -аєшся, недок. 1. Базікати, говорити ні про що. Може, вже досить тріпатись, а треба щось робити? А? (Інтернет). Завжди при тобі, як у равлика, й іншого, не пересувного дому не судилось тобі, кобіто, хоч як не тріпайся (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
- тріпатися — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Словник синонімів української мови
- тріпатися — ТРІ́ПАТИСЯ, трі́паюся, трі́паєшся, недок. 1. Судорожно смикатися, битися. — Щоглик! Щоглик! — Дітки раді. — Щоглик! — тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (Граб. Словник української мови в 11 томах
- тріпатися — Тріпатися, -паюся, -єшся гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. Словник української мови Грінченка