тріска

ТРІСКА́, и́, ж.

Промислова риба північних морів.

Всі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої .. тріски (М. Трублаїні);

Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска (з наук.-попул. літ.).

ТРІ́СКА, и, ж.

Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо.

Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис);

Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (М. Рильський);

* У порівн. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Марко Вовчок);

– Не розтравляй мені душу цим Яковом, – одразу хмурніє Терентій. – Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах);

// Тонкий шматок сухого дерева; скіпка.

Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Марко Вовчок);

Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар);

// Уламок чогось дерев'яного.

Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Є. Гребінка);

– За що ви б'єтесь? – твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Панас Мирний);

// Стружка з дерева.

То була страшна курна хата .. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (І. Нечуй-Левицький);

Гриць .. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (С. Чорнобривець);

// збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів.

Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових плит (з газ.).

◇ (1) На трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. – зовсім, повністю.

Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка);

Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою – граната (І. Нехода);

Скільки на тріски розлетілося барж – знали промисловці (М. Рудь);

Розбиває [поет] гітару на тріски і вкидає їх у грубку (В. Самійленко);

І де розсипались окови, Де трон розпався на тріски, – Зросли поемами будови, Лани розквітли, мов казки (М. Рильський);

На трі́ски́ розбива́ти (трощи́ти, лама́ти і т. ін.) див. розбива́ти;

На трі́ски́ розліта́тися (розпада́тися і т. ін.) див. розліта́тися¹;

Ні в дро́ва ні в тріски́ див. дро́ва;

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) трі́ска:

а) (зі сл. худи́й.) дуже, вкрай.

Проте мінери – ані пари з вуст. За них усе сказав довгий як дрюк і худий мов тріска Павлюк, підступивши до Артема (І. Головченко і О. Мусієнко);

б) дуже худий (про людину).

[Карпо:] – Жінка почала сохнути, як тріска стала. Та так і вмерла (Панас Мирний).