тріска
ТРІСКА́, и́, ж.
Промислова риба північних морів.
Всі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої .. тріски (М. Трублаїні);
Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска (з наук.-попул. літ.).
ТРІ́СКА, и, ж.
Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо.
Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис);
Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (М. Рильський);
* У порівн. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Марко Вовчок);
– Не розтравляй мені душу цим Яковом, – одразу хмурніє Терентій. – Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах);
// Тонкий шматок сухого дерева; скіпка.
Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Марко Вовчок);
Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар);
// Уламок чогось дерев'яного.
Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Є. Гребінка);
– За що ви б'єтесь? – твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Панас Мирний);
// Стружка з дерева.
То була страшна курна хата .. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (І. Нечуй-Левицький);
Гриць .. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (С. Чорнобривець);
// збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів.
Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових плит (з газ.).
◇ (1) На трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. – зовсім, повністю.
Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка);
Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою – граната (І. Нехода);
Скільки на тріски розлетілося барж – знали промисловці (М. Рудь);
Розбиває [поет] гітару на тріски і вкидає їх у грубку (В. Самійленко);
І де розсипались окови, Де трон розпався на тріски, – Зросли поемами будови, Лани розквітли, мов казки (М. Рильський);
На трі́ски́ розбива́ти (трощи́ти, лама́ти і т. ін.) див. розбива́ти;
На трі́ски́ розліта́тися (розпада́тися і т. ін.) див. розліта́тися¹;
Ні в дро́ва ні в тріски́ див. дро́ва;
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) трі́ска:
а) (зі сл. худи́й.) дуже, вкрай.
Проте мінери – ані пари з вуст. За них усе сказав довгий як дрюк і худий мов тріска Павлюк, підступивши до Артема (І. Головченко і О. Мусієнко);
б) дуже худий (про людину).
[Карпо:] – Жінка почала сохнути, як тріска стала. Та так і вмерла (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- тріска — трі́ска іменник жіночого роду скіпка * Але: дві, три, чотири трі́ски тріска́ іменник жіночого роду риба збірн. Орфографічний словник української мови
- тріска — Скіпка, скалка, (стругана) стружка, мн. ТРІСКИ, друзки, дрізки Словник синонімів Караванського
- тріска — Скалка, скіпа, скіпка Приповідки: Ліс рубають — тріски летять Словник синонімів Вусика
- тріска — I [тр’іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. -ски, -сок дв'і тр'іские (скіпка) II [тр'іска] -ки, д. і м. тр'іс'ц'і (риба) Орфоепічний словник української мови
- тріска — тріска: ◊ як не гімно́, то тріска не щастить (ср, ст)||не гімно, то тріска все до мене <�нашого дому..> припливе ◊ як не гімно́, то трі́ска все до ме́не <�на́шого до́му...> припливе́ = як не гімно́, то трі́ска Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тріска — Де рубають дрова, там тріски летять. Де робиться велике діло, там бувають і малі страти. До нього без якої будь тріски не приступай. Іронія з гордого чоловіка. Нема що на тріску взяти. Дуже маловажна причина, а багато клопоту. Приповідки або українсько-народня філософія
- тріска — I тр`іска-и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, якого відкололи або який відколовся від стовбура, колоди тощо. || Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. || Уламок чогось дерев'яного. || Стружка з дерева. || збірн., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тріска — Розповсюджена морська риба, має багато різновидів, що визначаються за розміром — довж. від 35 см (т. балтійська) до 170 см (т. океанська); хижак, тримається косяками; у риболовецькому промислі — 2 місце після оселедця. Універсальний словник-енциклопедія
- тріска — на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. Зовсім, повністю. Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (І. Фразеологічний словник української мови
- тріска — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
- тріска — Трі́ска, -ки, -сці; тріски́, трісо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тріска — ТРІ́СКА, и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам... Словник української мови в 11 томах
- тріска — Тріска, -ки ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. ум. трісочка. Словник української мови Грінченка