1. Словник української мови в 11 томах

тріска

ТРІ́СКА, и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо.

Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249);

Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (Рильський, І, 1960, 316);

*У порівн. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Вовчок, І, 1955, 332);

— Не розтравляй мені душу цим Яковом, — одразу хмурніє Терентій. — Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (Стельмах, І, 1962, 114);

// Тонкий шматок сухого дерева; скіпка.

Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Вовчок, І, 1955, 297);

Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Гончар, III, 1959, 226);

// Уламок чогось дерев’яного.

Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Греб., І, 1957, 83);

— За що ви б’єтесь? — твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Мирний, IV, 1955, 116);

// Стружка з дерева.

То була страшна курна хата.. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев., II, 1956, 392);

Гриць.. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (Чорн., Визвол. земля, 1959, 14);

// збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів.

Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових плит (Рад. Укр., 8.І 1965, 2).

◊ На трі́ски́ розбива́ти (трощи́ти, лама́ти і т. ін.) що — остаточно, зовсім знищувати щось.

Розбиває [поет] гітару на тріски і вкидає їх у грубку (Сам., І, 1958, 243);

Бачив лев, що розбиті кайдани!..Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Л. Укр., І, 1951, 424);

Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 260);

На трі́ски́ розліта́тися (розпада́тися i т. ін.) — остаточно, зовсім гинути.

Скільки на тріски розлетілося барж — знали промисловці (Рудь, Гомін.., 1959, 29);

І де розсипались окови, Де трон розпався на тріски, — Зросли поемами будови, Лани розквітли, мов казки (Рильський, II, 1960, 210).

ТРІСКА́, и́, ж. Промислова риба північних морів.

Всі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої.. тріски (Трубл., Вовки.., 1936, 12);

Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска (Наука.., 2, 1958, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріска — трі́ска іменник жіночого роду скіпка * Але: дві, три, чотири трі́ски тріска́ іменник жіночого роду риба збірн. Орфографічний словник української мови
  2. тріска — Скіпка, скалка, (стругана) стружка, мн. ТРІСКИ, друзки, дрізки Словник синонімів Караванського
  3. тріска — Скалка, скіпа, скіпка Приповідки: Ліс рубають — тріски летять Словник синонімів Вусика
  4. тріска — I [тр’іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. -ски, -сок дв'і тр'іские (скіпка) II [тр'іска] -ки, д. і м. тр'іс'ц'і (риба) Орфоепічний словник української мови
  5. тріска — ТРІСКА́, и́, ж. Промислова риба північних морів. Всі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої .. тріски (М. Трублаїні); Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска (з наук.-попул. літ.). ТРІ́СКА, и... Словник української мови у 20 томах
  6. тріска — тріска: ◊ як не гімно́, то тріска не щастить (ср, ст)||не гімно, то тріска все до мене <�нашого дому..> припливе ◊ як не гімно́, то трі́ска все до ме́не <�на́шого до́му...> припливе́ = як не гімно́, то трі́ска Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. тріска — Де рубають дрова, там тріски летять. Де робиться велике діло, там бувають і малі страти. До нього без якої будь тріски не приступай. Іронія з гордого чоловіка. Нема що на тріску взяти. Дуже маловажна причина, а багато клопоту. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. тріска — I тр`іска-и, ж. Невеликий тонкий шматок деревини, якого відкололи або який відколовся від стовбура, колоди тощо. || Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. || Уламок чогось дерев'яного. || Стружка з дерева. || збірн., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тріска — Розповсюджена морська риба, має багато різновидів, що визначаються за розміром — довж. від 35 см (т. балтійська) до 170 см (т. океанська); хижак, тримається косяками; у риболовецькому промислі — 2 місце після оселедця. Універсальний словник-енциклопедія
  10. тріска — на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. Зовсім, повністю. Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (І. Фразеологічний словник української мови
  11. тріска — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
  12. тріска — Трі́ска, -ки, -сці; тріски́, трісо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. тріска — Тріска, -ки ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. ум. трісочка. Словник української мови Грінченка